Емоційне вигорання медичних працівників у період воєнного стану: психологічні чинники та профілактика

Анотація

Мета роботи — теоретично обґрунтувати проблему професійного вигорання та емпірично оцінити його прояви серед медичних працівників в умовах воєнного стану. У дослідженні взяли участь 50 медичних працівників м. Житомира. Застосовано методику діагностики емоційного вигорання В. В. Бойка, опитувальник Maslach Burnout Inventory в адаптації Н. Є. Водоп'янової та авторську анкету. За методикою В. В. Бойка сформована фаза виснаження виявлена у 46 % учасників, фаза напруження — у 36 %, фаза резистенції — у 28 %. Ще у 32 % учасників фаза виснаження перебувала на етапі формування. Середні показники за MBI становили 29,96 для емоційного виснаження, 13,60 для деперсоналізації та 16,64 для зниження професійних досягнень. 66 % респондентів повідомили про значні або помірні зміни умов професійної діяльності після початку повномасштабного вторгнення. Результати вказують на актуальність системної профілактики, що поєднує індивідуальні навички саморегуляції та психологічного відновлення з організаційною підтримкою, раціональним розподілом навантаження й розвитком взаємопідтримки в колективі. Представлено розроблену програму соціально-психологічного тренінгу, що включає чотири тематичні сесії тривалістю 120 хвилин кожна. Ефективність програми потребує подальшої емпіричної перевірки.

The study aims to theoretically substantiate occupational burnout and empirically assess its manifestations among healthcare workers during martial law. The sample comprised 50 healthcare workers in Zhytomyr, Ukraine. The methods included V. V. Boyko's burnout diagnostic method, the Maslach Burnout Inventory adapted by N. Ye. Vodopyanova, and an author-developed questionnaire. According to Boyko's method, the exhaustion phase was established in 46% of participants, the tension phase in 36%, and the resistance phase in 28%. In addition, 32% of participants showed the exhaustion phase in formation. Mean MBI scores were 29.96 for emotional exhaustion, 13.60 for depersonalisation, and 16.64 for reduced personal accomplishment. Furthermore, 66% of respondents reported substantial or moderate changes in their working conditions after the full-scale invasion began. These findings highlight the need for a comprehensive prevention approach combining individual self-regulation and psychological recovery skills with organizational support, reasonable workload distribution, and peer support. A social-psychological training programme was developed, comprising four thematic sessions of 120 minutes each. Its effectiveness requires further empirical evaluation.