Інформаційне середовище сучасного суспільства як чинник деформації когнітивного простору особистості

Анотація

У тезах розглядається вплив сучасного інформаційного середовища та екосистем на когнітивний простір і поведінку особистості. Проаналізовано механізми деструктивних інформаційних впливів, роль цифрових каналів комунікації та соціальних платформ у формуванні вразливості людини. Акцентовано увагу на важливості медіаграмотності як інструменту протидії маніпуляціям. Актуальність теми зумовлена стрімким зростанням обсягів інформації та активним використанням маніпулятивних технологій, що створюють загрози для психологічного здоров'я та критичного мислення людини. Метою роботи є теоретичне обґрунтування особливостей деформації когнітивного простору особистості під впливом деструктивних інформаційних чинників. Для досягнення мети використано комплекс теоретичних методів, зокрема системний аналіз, синтез, порівняння та узагальнення наукових літературних джерел. Основні результати засвідчують, що трансформація каналів комунікації та перехід до цифрових платформ зумовлюють нелінійний характер сприйняття інформації, де емоційне забарвлення та захист групової ідентичності часто переважають над раціональним аналізом. Доведено, що прямі причинно-наслідкові зв'язки між дезінформацією та поведінкою є опосередкованими внутрішніми психологічними бар'єрами. У висновках підкреслюється необхідність системного розвитку медіаграмотності та критичного мислення як ефективних інструментів мінімізації негативних інформаційних впливів на особистість.

This paper examines the impact of the modern information environment and ecosystems on the cognitive space and behaviour of the individual. It analyses the mechanisms of destructive informational influences and the role of digital communication channels and social media platforms in shaping human vulnerability. Emphasis is placed on the importance of media literacy as a tool for countering manipulation. The relevance of the topic stems from the rapid growth in the volume of information and the active use of manipulative technologies, which pose threats to psychological well-being and critical thinking. The aim of this study is to provide a theoretical justification for the characteristics of the distortion of an individual's cognitive space under the influence of destructive informational factors. To achieve this aim, a range of theoretical methods was employed, including systematic analysis, synthesis, comparison and generalisation of scientific literature. The main findings indicate that the transformation of communication channels and the transition to digital platforms give rise to a non-linear nature of information perception, where emotional bias and the defence of group identity often take precedence over rational analysis. It has been demonstrated that direct cause-and-effect relationships between disinformation and behaviour are mediated by internal psychological barriers. The conclusions emphasise the need for the systematic development of media literacy and critical thinking as effective tools for minimising the negative impact of information on the individual.