Прозорість рішень про відновлення будівель: від технічного висновку до публічної картки

Анотація

Робота присвячена тому, як пояснювати рішення про відновлення будівель після завершення технічного обстеження. Для цього запропоновано відкриту картку, у якій інженерний висновок відокремлений від подальшої управлінської оцінки. Спочатку окремим фільтром визначається потреба у невідкладних заходах безпеки, після чого ремонтопридатні об'єкти можуть порівнюватися за попередньо оприлюдненими та однаково заповненими критеріями. Картка фіксує поточний статус, стислу підставу, відповідального суб'єкта, наступний крок, умови перегляду та історію зміни рішення. Наведені статуси не є рішеннями органів влади. Метод апробовано на трьох знеособлених прикладах реальних технічних обстежень; додатково проведено первинне тестування зрозумілості прототипу на 10 респондентах. Запропоновано тримісячний пілот для 20 об'єктів та систему процесних показників, що дозволяє оцінити повноту пояснення, швидкість публікації статусу, простежуваність змін, роботу зі зверненнями та безпеку даних. Рішення не потребує створення окремого реєстру та може працювати як відкритий пояснювальний шар поряд з існуючими цифровими системами відновлення. Пропонований формат може розглядатися як приклад відкритого громадського контуру використання структурованих даних про технічний стан будівель поряд із цифровими системами, що створюються для професійних та оперативних потреб держави.

This study addresses how to explain decisions regarding building restoration following the completion of technical assessments. To this end, an "open card" format is proposed, in which the engineering conclusion is separated from the subsequent management assessment. First, a specific filter determines the need for urgent safety measures; subsequently, repairable structures can be compared based on pre-published and standardized criteria. The card records the current status, a brief rationale, the responsible entity, the next step, review conditions, and the history of decision changes. The statuses listed do not constitute formal government decisions. The method was validated using three anonymized examples of actual technical assessments; additionally, preliminary testing of the prototype's clarity was conducted with ten respondents. A three-month pilot program for 20 structures is proposed, along with a system of process indicators to evaluate the completeness of explanations, the speed of status publication, the traceability of changes, the handling of inquiries, and data security. This solution does not require the creation of a separate registry and can function as an open explanatory layer alongside existing digital recovery systems. The proposed format serves as an example of an open public interface for utilizing structured data on the technical condition of buildings, complementing the digital systems developed for the state's professional and operational needs.