Психологічна саморегуляція як засіб подолання передзмагального стресу у кваліфікованих дзюдоїстів

Анотація

Мета дослідження — оцінити динаміку психологічних проявів передзмагального стресу кваліфікованих дзюдоїстів у процесі реалізації авторської шеститижневої програми саморегуляції. У педагогічному експерименті взяли участь 20 дзюдоїстів, розподілених на експериментальну та контрольну групи (по 10 осіб). Застосовано методику Спілбергера–Ханіна для визначення ситуативної й особистісної тривожності, авторську 18-пунктову анкету, педагогічне спостереження та непараметричні методи статистичного аналізу. Програма охоплювала контрольоване дихання, регуляцію уваги, функціональний внутрішній діалог, моторне уявлення, відеомоделювання та передстартові рутини. В експериментальній групі встановлено зниження ситуативної тривожності на 7,60 бала (p = 0,004), особистісної тривожності на 6,00 бала (p = 0,002) і сумарного показника авторської анкети на 8,90 бала (p = 0,002). Міжгрупові відмінності індивідуальних змін за цими показниками були статистично значущими. За педагогічним спостереженням також виявлено міжгрупову відмінність змін (p = 0,021), хоча внутрішньогрупові зміни статистичної значущості не досягли. Отримані результати свідчать про сприятливу динаміку досліджених психологічних показників у групі, яка застосовувала програму. Інтерпретація потребує обережності через невеликий обсяг вибірки та вихідну відмінність груп за особистісною тривожністю. Результати підтримують доцільність подальшого дослідження комплексних засобів саморегуляції в підготовці кваліфікованих дзюдоїстів.

The aim of this study was to assess changes in psychological manifestations of pre-competition stress among qualified judo athletes following an original six-week self-regulation programme. Twenty athletes participated in a pedagogical experiment and were allocated to an experimental group and a control group (10 participants each). State and trait anxiety were assessed using the Spielberger–Hanin State-Trait Anxiety Inventory. An original 18-item questionnaire, pedagogical observation, and non-parametric statistical tests were also used. The intervention incorporated controlled breathing, attentional regulation, functional self-talk, motor imagery, video modelling, and pre-competition routines. In the experimental group, state anxiety decreased by 7.60 points (p = 0.004), trait anxiety by 6.00 points (p = 0.002), and the total questionnaire score by 8.90 points (p = 0.002). Between-group differences in individual changes were statistically significant for these outcomes. Pedagogical observation also revealed a significant between-group difference in change scores (p = 0.021), although changes within each group did not reach statistical significance. The findings indicate more favourable changes in the assessed psychological indicators among athletes who completed the programme. However, the small sample size and an initial between-group difference in trait anxiety limit causal interpretation and generalisability. Further research with larger samples and baseline comparability is warranted.