Психологічні детермінанти емоційного вигорання працівників сфери громадського харчування (на прикладі кухарів)

Анотація

У статті розглянуто психологічні детермінанти емоційного вигорання працівників сфери громадського харчування на прикладі кухарів. Актуальність дослідження зумовлена інтенсивним темпом роботи, часовими обмеженнями, фізичним та емоційним навантаженням, а також відповідальністю за якість продукції й безпеку споживачів. Мета роботи — визначити взаємозв'язки емоційного вигорання із суб'єктивним стресом, копінг-стратегіями та соціально-професійними характеристиками кухарів у їхньому професійному середовищі. Емпіричну базу становили результати онлайн-опитування 30 працівників віком від 18 до 57 років, серед яких 15 чоловіків і 15 жінок. Застосовано Maslach Burnout Inventory, Copenhagen Burnout Inventory, Perceived Stress Scale (PSS-10), Brief-COPE та авторську анкету; використано описову статистику й кореляційний аналіз Пірсона. Середні показники становили 26,9 бала за емоційним виснаженням, 11,6 — за деперсоналізацією, 30,0 — за редукцією професійних досягнень і 22,0 — за суб'єктивним стресом. Виявлено позитивні зв'язки вигорання із суб'єктивним стресом, уникальним копінгом і тривалістю робочої зміни, а негативні — з проблемно-орієнтованим копінгом та задоволеністю професійною діяльністю. Результати обґрунтовують доцільність комплексної профілактики, що поєднує індивідуальні навички саморегуляції, доступ до психологічної підтримки та організаційні заходи з оптимізації робочого навантаження й перерв. Окреслено індивідуальні, професійні й організаційні напрями профілактики вигорання.

The article examines the psychological determinants of burnout among food service workers, focusing on cooks. The relevance of the study is associated with the intense pace of work, time constraints, job demands, and responsibility for product quality and consumer safety. The aim is to identify relationships between burnout, perceived stress, coping strategies, and the socio-professional characteristics of cooks. The empirical study was based on an online survey of 30 workers aged 18–57, including 15 men and 15 women. The instruments included the Maslach Burnout Inventory, Copenhagen Burnout Inventory, Perceived Stress Scale (PSS-10), Brief COPE, and a researcher-developed questionnaire. Descriptive statistics and Pearson correlation analysis were applied. The mean scores were 26.9 for emotional exhaustion, 11.6 for depersonalization, 30.0 for reduced professional accomplishment, and 22.0 for perceived stress. Burnout indicators were positively associated with perceived stress, avoidant coping, and shift duration, and negatively associated with problem-focused coping and job satisfaction. The findings highlight the importance of individual self-regulation, professional psychological support, and organizational measures, including reasonable shift duration, regular breaks, and a supportive workplace climate. The results may inform prevention for cooks; however, the small sample and correlational design limit generalizability and causal inference.