Психологічні особливості медіакористування дівчат-підлітків, результати пілотного дослідження та перспективи подальших досліджень

Анотація

Дослідження присвячене психологічним особливостям медіакористування дівчат-підлітків. Актуальність теми зумовлена важливою роллю соціальних мереж у соціалізації підлітків та впливом цифрового контенту на самосприйняття й емоційне благополуччя. Метою дослідження було виявити психологічні особливості медіакористування, дослідити вираженість окремих компонентів медіаграмотності та їхні взаємозв'язки із самооцінкою й ознаками проблемного використання соціальних мереж. У пілотному дослідженні взяли участь 19 дівчат віком 11–17 років. Використано спеціально укладений опитувальник, шкалу Social Media Disorder Scale (SMD) та шкалу самооцінки Розенберга. Встановлено, що 78,9 % учасниць проводили в соціальних мережах три години і більше на добу, а 52,6 % досягли скринінгового порогу за шкалою SMD. Виявлено нерівномірну вираженість компонентів медіаграмотності, а додатковий пошуковий аналіз виявив статистично значущий від'ємний зв'язок між рефлексією перед поширенням інформації та ознаками проблемного використання соціальних мереж (ρ = −0,547; p = 0,015). На основі теоретичних та емпіричних результатів розроблено профілактично-розвивальну програму, спрямовану на розвиток критичного сприйняття медіаконтенту, рефлексивної поведінки та навичок емоційної саморегуляції.

The study examines the psychological characteristics of media use among adolescent girls. Its relevance is determined by the important role of social media in adolescent socialization and the influence of digital content on self-perception and emotional well-being. The aim was to identify psychological characteristics of media use, examine the expression of individual media literacy components, and explore their relationships with self-esteem and indicators of problematic social media use. The pilot study involved 19 girls aged 11–17. A specially developed questionnaire, the Social Media Disorder Scale (SMD), and the Rosenberg Self-Esteem Scale were used. The results showed that 78.9% of participants spent three or more hours per day on social media, while 52.6% reached the SMD screening threshold. The findings revealed uneven expression of media literacy components, and an additional exploratory analysis identified a statistically significant negative correlation between reflection before sharing information and indicators of problematic social media use (ρ = −0.547; p = 0.015). Based on the theoretical and empirical findings, a preventive and developmental program was designed to promote critical evaluation of media content, reflective behavior, and emotional self-regulation skills.