Психосоціальна підтримка та корпоративний добробут як чинники організатора та збереження людського капіталу державного сектору в умовах тривалої кризи

Анотація

У статті обґрунтовано концептуальні засади та емпіричні результати дослідження психосоціальної підтримки як ключового інструменту збереження людського капіталу та корпоративного добробуту (well-being) у системі державної служби України в умовах воєнного стану та тривалих суспільних трансформацій. Висвітлено результати психодіагностичного обстеження 56 державних службовців із використанням стандартизованого комплексу методик (MBI К. Маслач, В. Бойка, SACS С. Хобфолла та анкетування). Встановлено високу поширеність емоційного виснаження (71,4%) та редукції особистих досягнень (76,8%), домінування процесуальної фази резистенції (85,7%) та превалювання пасивно-захисних копінг-стратегій (58,9%). За допомогою математико-статистичного аналізу в середовищі Jamovi (критерій Шапіро-Уїлка та коефіцієнт рангової кореляції Спірмена r_s) доведено наявність зворотного захисного зв'язку між асертивними діями та деперсоналізацією (r_s = -0,48, p < 0,01). Презентовано авторську багаторівневу програму «Ресурсність та резільєнтність публічного службовця» на основі стандарту ISO 45003:2021 та міжнародних протоколів першої психологічної допомоги (МААСЕ, «4 стихії»), апробація якої підтвердила зростання відчуття підтримки у колективі з 42,9% до 76,1%, а також підвищення використання асертивного копінгу до 58,7%.

The paper substantiates the conceptual foundations and empirical findings of research on psychosocial support as a crucial tool for preserving human capital and corporate well-being within the public service system of Ukraine under martial law and prolonged societal transformations. Empirical data collected from 56 civil servants using standardized psychological instruments (Maslach Burnout Inventory, V. Boyko's phase model, SACS by S. Hobfoll) revealed high emotional exhaustion (71.4%), reduced personal accomplishment (76.8%), dominance of the resistance phase (85.7%), and prevalence of passive-defensive coping mechanisms (58.9%). Statistical analysis conducted via Jamovi (Shapiro-Wilk test and Spearman's rank correlation r_s) confirmed a significant inverse protective relationship between assertive actions and depersonalization (r_s = -0.48, p < 0.01). The author presents a multi-level program 'Resilience and Resourcefulness of a Public Servant' based on ISO 45003:2021 guidelines and international psychological first aid protocols (MAASE, '4 Elements'), the implementation of which increased workplace support perception from 42.9% to 76.1% and raised assertive coping usage to 58.7%.