Травма-інформований підхід як складова психолого-логопедичного супроводу осіб, які постраждали внаслідок війни

Анотація

У тезах висвітлено теоретико-методологічні засади та критичну потребу впровадження травма-інформованого підходу (Trauma-Informed Care) у практику психолого-логопедичного супроводу дітей та дорослих, які зазнали травматичного впливу війни в Україні. На основі аналізу сучасних досліджень розкрито механізми впливу хронічного стресу на мовленнєву функцію. Було проаналізовано, як отримані внаслідок бойових дій психологічні та/або фізичні травми посилюють прояви вже наявних розладів мовлення, або ж стають рушієм для їх виникнення. Обґрунтовано необхідність відходу від традиційної дефіцитарної моделі на користь ресурсного підходу, що запобігає ризикам повторної травматизації під час корекційної роботи. Увагу зосереджено на методологічній адаптації ключових принципів травма-інформованого підходу (безпека, прозорість, вибір, партнерство та опора на ресурси) до специфіки логопедичних занять з клієнтом. Сформульовано теоретичну модель взаємодії фахівців-логопедів/ТММ з особами, що постраждали від війни. Доведено, що системна перебудова терапевтичного середовища під вимоги TIC є необхідною передумовою для безпечного відновлення комунікативної функції. Подальші зусилля мають бути спрямовані на розробку практичних протоколів оцінювання реабілітаційного середовища з погляду врахування травми, а також на створення міждисциплінарних навчальних курсів для фахівців у галузі логопедії або терапії мови та мовлення.

These abstracts outline the theoretical and methodological foundations and the critical need to implement a trauma-informed care (TIC) approach in the psychological and speech-language support provided to children and adults affected by the war in Ukraine. Based on an analysis of contemporary neurobiological and clinical research, the mechanisms by which chronic stress impacts speech function are elucidated. The study analyzes how psychological and/or physical trauma resulting from hostilities exacerbates existing speech disorders or triggers their onset. It substantiates the necessity of shifting away from the traditional deficit-based model in favor of a resource-oriented approach that mitigates the risk of re-traumatization during therapeutic intervention. Particular attention is paid to the methodological adaptation of the five key principles of trauma-informed care – safety, transparency, choice, partnership, and reliance on resources – to the specific context of speech therapy sessions. A theoretical model of interaction between specialists (speech therapists/speech-language pathologists and trauma-informed practitioners) and war-affected individuals is proposed; furthermore, the study demonstrates that systematically restructuring the therapeutic environment to align with TIC standards is a prerequisite for the safe restoration of communicative function.