Чинний український стандарт бібліографічного посилання — простими словами: базові правила й готові приклади оформлення книги, статті, DOI, тез, електронного ресурсу та дисертації.
ДСТУ 8302:2015 «Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання» — це чинний український стандарт, за яким оформлюють списки джерел у наукових роботах: статтях, тезах, дисертаціях, кваліфікаційних роботах. Він з'явився саме для того, щоб спростити життя автору: записи за ним коротші й простіші, ніж за старим ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 з його косими рисками та подвійними тире. Нижче — мінімум теорії і максимум готових прикладів, які можна брати як шаблон.
Чим ДСТУ 8302:2015 відрізняється від «старого ДСТУ»
Найчастіша плутанина — між двома стандартами:
- ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 — стандарт бібліографічного опису (для каталогів бібліотек). Записи за ним довгі: із зонами, розділеними «. – », косими рисками перед відомостями про відповідальність і повтором автора.
- ДСТУ 8302:2015 — стандарт бібліографічного посилання (для списків джерел у наукових роботах). Записи компактні: без зайвих розділювачів, автор не дублюється, місто й видавництво — через двокрапку з пробілами.
Для статей і тез конференцій потрібен саме ДСТУ 8302:2015 — якщо вимоги видання не кажуть іншого. Багато редакцій приймають також міжнародні стилі (APA, Chicago) — але змішувати стилі в одному списку не можна: обрали один — тримаєтесь його до кінця.
П'ять базових правил, які закривають 90 % питань
- Порядок елементів: Автор(и). Назва. Місто : Видавництво, Рік. Сторінки.
- Автори: прізвище, потім ініціали з пробілом (Шевченко Т. Г.). Один–три автори — перелічуються всі через кому. Чотирьох і більше можна скоротити: перший автор «та ін.».
- Назва пишеться без лапок; курсив у прикладах нижче — лише щоб виділити назву видання для пояснення (у самому списку він не обов'язковий, якщо вимоги видання не кажуть іншого).
- Сторінки: загальна кількість для книги (250 с.), діапазон для статті (С. 45–58). Між числами — тире без пробілів.
- Електронні джерела завершуються елементами: URL: адреса (дата звернення: ДД.ММ.РРРР).
Готові приклади для типових джерел
Книга (один автор)
Ковальчук В. В. Основи наукових досліджень : навч. посіб. Київ : Слово, 2020. 240 с.
Книга (два–три автори)
Мельник С. А., Ткачук В. О. Методологія сучасної науки. Львів : Світ, 2021. 312 с.
Стаття в журналі
Бондаренко Т. В. Цифрова трансформація вищої освіти. Освітній простір України. 2023. № 2. С. 45–58.
Стаття з DOI
Коваленко О. І. Застосування машинного навчання для прогнозування врожайності. Аграрна наука. 2025. Т. 12, № 4. С. 112–120. DOI: 10.12345/example.2025.041
Тези в матеріалах конференції
Шевчук М. П. Правові аспекти захисту персональних даних. Міждисциплінарний синтез: наука без кордонів : матеріали I Міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 15 трав. 2026 р. Київ : Academic Hub, 2026. С. 27–34.
Електронний ресурс
Про освіту : Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 10.07.2026).
Дисертація
Романюк І. Д. Формування дослідницької компетентності майбутніх учителів : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04. Київ, 2022. 245 с.
Стаття з сайту / медіа
Як штучний інтелект змінює наукові публікації. Academic Hub Блог. URL: https://academic-hub.com.ua/blog (дата звернення: 24.07.2026).
Ці шаблони покривають переважну більшість реальних списків. Якщо джерело екзотичніше (стандарт, патент, архівний документ) — принцип той самий: хто → що → де → коли → на яких сторінках.
Сім помилок, які найчастіше знаходять редактори
- Змішування стандартів — половина списку за ДСТУ 8302:2015, половина за старим 7.1:2006 (з косими рисками). Обирайте один.
- Крапка після DOI чи URL — вона «ламає» посилання при копіюванні. Після ідентифікатора й адреси крапка не ставиться.
- Відсутня дата звернення в електронних джерел — за стандартом вона обов'язкова.
- Дефіс замість тире в діапазоні сторінок (С. 45-58 замість С. 45–58).
- Ініціали без пробілу (Шевченко Т.Г. замість Шевченко Т. Г.).
- Мовний безлад: джерела різними мовами оформлені за різною логікою. Правило просте: кожне джерело оформлюється мовою оригіналу за єдиною схемою.
- Джерела «зі стелі» — позиції, на які немає посилань у тексті. Кожне джерело списку має бути процитоване в роботі, і навпаки.
ДСТУ чи APA: що обрати
Якщо видання дозволяє обидва — орієнтуйтесь на аудиторію роботи. ДСТУ 8302:2015 — природний вибір для україномовних видань і атестаційних процедур в Україні. APA 7 — якщо цілитесь у міжнародну видимість: він звичніший закордонним читачам і краще «розпізнається» менеджерами бібліографій. У вимогах конференцій Academic Hub ми приймаємо обидва — головне, послідовність у межах однієї роботи.
Як не оформлювати список руками
Чесна порада наостанок: бібліографія — саме та рутина, яку варто автоматизувати.
- Менеджери бібліографій (Zotero, Mendeley) збирають джерела в один клік і генерують список у потрібному стилі.
- AI-помічник Academic Hub має окремий інструмент «Бібліографія (ДСТУ)»: вставляєте свій «сирий» список у будь-якому вигляді — отримуєте оформлений за ДСТУ 8302:2015, а неповні дані інструмент чесно позначає як «[уточніть: …]» замість того, щоб вигадувати.
- В архіві публікацій Academic Hub під кожною статтею є блок «Як цитувати» з готовими записами у ДСТУ, APA та BibTeX — цитування наших авторів копіюється одним кліком.
Готуєте роботу на конференцію? Перевірте повні вимоги до оформлення або одразу оберіть конференцію — а рутину оформлення довірте AI-помічнику.
